Дороге м’ясо та нові конфлікти у світі: наслідки російського вторгнення в Україну
Про те, що російсько-українська війна призведе до продовольчої кризи та посилення голоду в світі, говорять вже тривалий час. У цьому контексті переважно йдеться про експорт пшениці для продовольчого споживання. Утім, найбільша частка українського експорту – це кукурудза, соя, шроти та інші корми для галузі тваринництва. Таким чином, блокування експорту призведе до дефіциту кормів, а як наслідок – дефіциту м’яса у країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
На думку економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, стрімке подорожчання м’яса у цих регіонах може призвести до виникнення локальних конфліктів та нових воєн, повідомляє SEEDS.
“Якщо дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, то дороге м’ясо дуже дратує середній клас та багатих людей. І якщо й бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 ми вже зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні – це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, таких як країни ЄС та США”, – зазначає Андрій Ярмак.
Фахівець вважає, що для сприяння відновленню українського експорту під час переговорів з Китаєм та Туреччиною українські дипломати мають акцентувати увагу саме на дефіциті кормів та подорожчанні м’яса на ринках цих країн.
З іншого боку, наразі вдалий час для розвитку українського тваринництва.
“Зараз найкращий час нарощувати переробку молока, виробництво молока і особливо м’ясне поголів’я! Чому? Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, у нас зараз дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, маємо умови для непоганої маржинальності. Я б це питання підняв на рівні Мінагрополітики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб цю штуку профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому”, – зазначає Андрій Ярмак.
дякую за важливу статтю! дійсно, часто увага змі зосереджена на зернових культурах, але як правильно зазначено у матеріалі, експорт кормів та шротів є критично важливим для світового тваринництва. блокування українських портів вдарило не просто по окремих країнах, а створило ланцюгову реакцію на продовольчих ринках усього світу.
особливо важливо розуміти, що наслідки цього конфлікту відчувають на собі найбідніші країни близького сходу та африки, які залежать від імпорту м’яса та кормів. це ще один приклад того, як війна в одній країні може мати глобальні наслідки для продовольчої безпеки.
для тих, хто цікавиться економічними наслідками військових конфліктів та їх впливом на світові ринки, буде корисно відстежувати подібні аналітичні матеріали, адже ситуація продовжує розвиватися і потребує постійного моніторингу. раджу також відвідати ресурс https://www.cookie-clicker2.org для отримання додаткової інформації про глобальні економічні тренди.