Аналітика м'ясного ринку
Актуально

Закінчується рік: що є і що буде на ринку м’яса

Рік ще не завершився, але даних вже достатньо, щоб детально проаналізувати стан ситуації на ринку м’яса й побачити можливості та загрози, які несе нам новий рік. Приведемо вісім ключових моментів, які, на думку аналітиків Meat-Inform, будуть визначати розвиток ситуації на майбутнє. Це є або вже факти, підтверджені статистикою, або прогнози на 2018 рік, які дуже близькі до факту, оскільки побудовані на даних, принаймні, за 11 місяців року.

8 фактів

Найнижче поголів’я ВРХ і свиней

Перше – найнижче поголів’я ВРХ і свиней за всю сучасну історію України. Так, спад кількості ВРХ продовжувався і у 2018 році. Станом на початок грудня поголів’я оцінювалась в 3,65 млн. голів, а з урахуванням традиційного скорочення протягом останнього місяця року, підсумкова кількість худоби на початок нового року може скласти 3,39 млн. голів. Це буде на 4% менше ніж було на 1 січня поточного року. В господарствах населення спад був трошки швидшим, ніж в сільськогосподарських підприємствах, але це не вплинуло помітно на частку поголів’я в господарствах населення, яка залишилася на рівні 67%.

Поголів’я свиней також скорочувалось у 2018 році і також, по оцінкам Meat-Inform, підсумкове скорочення за рік складе 4%. Але є дуже суттєва і важлива відмінність: весь цей спад відбувся виключно за рахунок господарств населення. Так, станом на 1 перше грудня статистикою була зафіксована на 8,2% менша кількість свиней в господарствах населення у порівнянні з минулим роком, тоді як по підприємствах був зареєстрований приріст на 1,5%! Продовження цих тенденцій у грудні забезпечить підсумкову кількість свиней в обох категоріях господарств на рівні 5,85 млн. голів. Частка домогосподарств при цьому може скоротитись до 43%, хоча п’ять років тому вона була більше 50%. Головною причиною відмови селян від свиней є, безумовно, АЧС, але свій вклад зробили також й економічні чинники, та й сама кількість домогосподарств на селі продовжує скорочуватись.

Як експорт худоби впливає на баланс

Друге – експорт живих тварин впливає на баланс м’яса в самій країні в цілому незначно. Трохи більше в сегменті ВРХ-яловичини і взагалі ніяк в сегменті свиней-свинини.

Експорт живої великої рогатої худоби складає 2% від поголів’я й 3-4% від кількості тварин, зданих на забій. Це вже щось, не можна сказати, що впливу немає, але жодним чином такий експорт не може трактуватись як загроза внутрішньому споживанню. Українські споживачі не дуже цінують яловичину, тому що вона найдорожча, тому що немає в нас такої любові до стейків і правильних бургерів як, скажемо, в Америці. Та й українська яловичина, здебільшого, далеко не тієї якості, як в країнах, де її дійсно люблять. Отже те, що українські компанії знайшли можливість експортувати живу худобу в наших реаліях, може тільки вітатись, адже це – додатковий попит, який так необхідний нашим фермерам. Звичайно, було б краще, якщо б худоба доводилася до оптимальних забійних кондицій усереднені країни (середня вага голови ВРХ в експорті складає близько 330 кг, що далеко від оптимальних), але це в нас ще буде. Точніше, потроху це вже відбувається, оскільки експорт живої худоби в цьому році впав, а експорт яловичини – зріс (дивись далі).

По впливу експорту свиней на баланс свинини взагалі нема чого казати, адже він складає 0,1% від кількості забою. У 2018 році, по прогнозам Meat-Inform, експорт впаде до 10 тис. голів при цьому зросте імпорт – до 27 тис. голів, що буде найбільшим значенням з 2013 року. І в цьому, до речі, також можна знайти позитив, адже краще імпортувати свиней ніж свинину, створюючи хоч невеличку частину доданої вартості вже в своїй країні.

Продуктивність потроху зростає

Третє – продуктивність. Одним з важливих показників продуктивності сегменту яловичини є середня вага голови, зданої на забій, бо в нас це є реальною проблемою. Як можна побачити на діаграмі, в останні роки цей показник майже не мінявся, залишаючись на неприпустимо низькому рівні. І ось у поточному році, Держстат показує, що в сільськогосподарських підприємствах вага голови на забій зросла на 3% – до 378 кг у середньому. По господарствах населення такої інформації немає, але це все одно є дуже позитивною тенденцією!

Другий показник, на який варто подивитись – середній вік голови, зданої на забій. Статистика напряму не дає таких даних, але відношення наявного поголів’я й кількості тварин, зданих на забій, показує оборотність стада й середній вік забійної тварини. Цей індикатор у випадку з ВРХ тісно корелює із середньою вагою і в останні роки оставався стабільно низьким. Сподіваємось, остаточні дані за 2018 рік покажуть його збільшення разом з вагою.

По свинях, середня вага голови на забій не змінюється, але по сільгосппідприємствах вона й так, зазвичай, оптимальна. По домогосподарствах – трошки завелика, але там своя економіка.

Інша справа – вік свиней, які йдуть на забій. Цей показник скоротився за попередні п’ять років на 17%, що є дуже позитивним, враховуючи, що середня вага від цього не зменшилась. У 2017 році вік забою складав в середньому 275 днів, але найбільш оптимальні виробники досягають рівня 150 днів і, навіть, менше при нормальній вазі більше 100 кг. Тобто, галузі ще є куди розвиватись.

Курятина – єдине м’ясо, виробництво якого зростає

Четверте – переходимо безпосередньо до виробництва м’яса. Те підвищення продуктивності яке сталося в сегментах яловичини й свинини було нездатне перекрити спад в поголів’ї. Як наслідок, маємо зменшення виробництва обох видів м’яса. Загальне виробництво м’яса в 2018 році, однак, зросте за прогнозами Meat-Inform, на 1% у порівнянні з минулим роком і відбудеться це знов завдяки курятині (див. діаграму).

На наведеній вище діаграмі також вказана категорія «Інше». До неї входять м’ясо інших тварин (його частка в загальному виробництві складає приблизно 1,5%), субпродукти та жир ВРХ і свиней.

Рекордний експорт м’яса у 2018

П’яте – експорт. Однією з головних ознак року що завершується стане рекордний експорт. Точніше – вже став. Попередній рекорд річного експорту всіх видів м’яса не протримався й рік і був побитий вже в листопаді.

Якщо говорити окремо по видах, то також маємо декілька рекордів: експорт м’яса птиці – вже є рекорд (досягнутий у листопаді), експорт яловичини – може бути рекорд за підсумками року. З іншого боку, експорт свинини впав майже до нуля, експорт «іншого» (там здебільшого свинячі субпродукти) скоротився.

Загалом, згідно прогнозу Meat-Inform, експорт у цьому році перевищить минулорічний більше ніж на 50 тис. тонн.

Але ж виробництво зросте всього на 20 тис. тонн, то звідки ж такий експорт?

Імпорт також росте

Шосте – імпорт. Імпорт м’яса, а також сала й субпродуктів традиційно суттєво поповнює м’ясний баланс внутрішнього ринку. І ми бачимо, що разом з експортом зріс й імпорт. Справа в тому, що експортується з України нормальне м’ясо, а імпортуються здебільшого дешеві види на кшталт тримінгу та м’яса механічного обвалювання (спеціалісти кажуть просто: «ММО»). Різниця видна навіть у зовнішньоторговій статистиці: середні ціни в нашому імпорті в 2-3 нижче за середні ціни в нашому експорті.

Окрім цього, щорічно в країну завозяться значні обсяги субпродуктів та сала, причому імпорт сала в деякі роки був номером один. Весь цей імпорт йде переважно в ковбаси та інші продукти і дозволяє суттєво знизити їх собівартість. Отже така «рокіровка» є ще однією властивістю українського м’ясного ринку, яка поки що залишається актуальною й буде, очевидно, продовжуватись.

Зі споживанням зараз відбувається щось дивне!

Сьоме – споживання не зростає, хоча мало б.

Споживання м’яса в країнах, що розвиваються, зростає разом зі зростанням економіки. Цей закон працює у всьому світі і, зазвичай, дуже гарно спрацьовує і в Україні, яка є м’ясоїдною країною. Споживання зростало навіть у важкі 2016 і 2017 роки, але в цьому році, попри зростання ВВП, попри зростання виробництва й імпорту м’яса, його споживання, як кажуть аналітики Meat-Inform, не зростає.

Весь рік виробники м’яса скаржилися на низький попит. Вони, звичайно, роблять це постійно, але цього разу й офіційна статистика підтверджує їх слова. Так, нереалізовані запаси м’яса птиці на переробних підприємствах станом на кінець жовтня були майже в 3,5 рази більшими ніж рік тому. Головний виробник курятини в країні – МХП – у своїх результатах роботи за 3 квартали показав зменшення тоннажу внутрішніх продаж на 3%. Зрештою, можна подивитись на графік роздрібних цін і побачити як квітневі й вересневі спроби підвищити ціни на курятину та свинину закінчувались відкатом назад. Споживач категорично не сприймав підвищення й відмовлявся від покупки.

Можна припустити, що купівельна спроможність українських споживачів падає. Але в такі періоди, зазвичай, зростає споживання курятини, як найбільш дешевого м’яса. В цьому році курятини на внутрішньому ринку було вдосталь, але саме по ній ми бачимо найбільший спад у споживанні.

Підтвердити, чи спростувати припущення про те, що споживання м’яса в країні падає, ми зможемо коли з’являться фінальні річні звіти. А поки що беремо цей фактор під пильний контроль і намагаємося зібрати факти для кращого розуміння ситуації. Є думка, що при аналізі ринку м’яса вже варто починати враховувати модні нині рухи за здоровий спосіб життя, вегетаріанство і тому подібне. Можливо, досить вже вважати це чимось маргінальним у контексті м’ясного ринку?

Кожен з нас може зробити своє дослідження цієї проблеми: давайте спитаємо в 10 своїх знайомих, чи кинув хтось споживати м’ясо в 2018 році. Якщо хоч один відповість ствердно, то це буде аж мінус 10%, які дійсно в змозі перекрити загальну тенденцію зростання споживання. Напишіть, будь ласка, в коментарях внизу, якщо дізнаєтесь щось цікаве.

Ціни зростали але не так, як у минулому році

Восьме – ціни на м’ясо «намагалися» піднятись декілька разів протягом року, але нібито впиралися у стелю. Аналітики Meat-Inform для оцінки цінових тенденцій розрахували ціновий індекс «м’ясного кошику», до якого увійшли роздрібні ціни яловичини, свинини та курятини пропорційно їх обсягам споживання. І цей індекс показав, що на відміну від минулого року, коли «кошик» подорожчав на 34%, цього року ціни зросли лише на 8% (станом на початок грудня).

Пам’ятаємо, що в минулому році, при цьому, збільшилося також і споживання, а в цьому році – нібито ні. Отже, це може бути ще одним підтвердженням думки про обмеженість потенціалу зростання попиту на м’ясо. Наїлись, так би мовити. Принаймні, курятини, частка якої в споживанні м’яса (разом з субпродуктами й жиром) дійшла до 47% і поки що не може перевалити цей рівень.

Тенденції нового року

Отже, з чим ми йдемо в новий рік?

1.      Найнижче поголів’я ВРХ і свиней в країні

Входимо в новий рік з найнижчим поголів’ям, отже самим оптимістичним прогнозом стосовно виробництва яловичини й свинини буде зупинка спаду. Тенденції збільшення продуктивності вже є, а по свинях є й тенденція зростання поголів’я в професійному сегменті. Тобто відновлення виробництва свинини ми, скоріш за все, таки побачимо, хоча по яловичині це поки що малоймовірно. Це абсолютно різні ринки в сенсі драйверів росту: яловичину рухає зараз експортний попит, свинину – внутрішній. Отже по яловичині багато буде залежати від успіхів експортерів.

2.      Активний імпорт свинини і курятини

Дорога відкрита, схеми напрацьовані й будь-який диспаритет цін з ринком ЄС буде обертатися імпортом свинини, аж поки внутрішнє виробництво не буде в змозі дати необхідні обсяги. Але то буде вже інша історія з іншими цінами.

По птиці маємо зразок міжнародної кооперації: ми Європі якісну смачну курку, вони нам – ММО. Це також, імовірно, буде продовжуватись, хоча не зрозуміло, чому в Україні не з’являються власні потужності по механічному обвалюванню.

3.      Зростаюче внутрішнє виробництво курятини

Для того щоб спрогнозувати виробництво курятини статистика поголів’я слабо підходить. Оборотність в цьому сегменті настільки висока, що обсяги виробництва залежать більше від наявності виробничих потужностей і можливості продати вироблене. Ба більше, завдяки диверсифікації і конкурентоспроможності українських виробників, питання продажу не є таким критичним. Отже, ключове – це потужності й тут є очікування на збільшення за рахунок, щонайменше, поступового виходу на плановий рівень другої черги Вінницької птахофабрики МХП.

4.      Сповільнення зростання внутрішнього споживання курятини

Ми це вже побачили і тепер маємо впевнитись, чи дійсно це стало тенденцією. Якщо й так, це не буде вироком для українських виробників, адже в них є ще більший ринок збуту – світовий, де їх вже знають і поважають. Є перспективи і на внутрішньому ринку, оскільки курятина залишається найдешевшим і найзручнішим м’ясом. Нові продукти з неї можуть суттєво змінити споживацькі вподобання. Особливо якщо вони знайдуть шляхи до сердець (і шлунків) молодих поколінь, схильних швидко й масово підхоплювати «нову хвилю».

5.      Зростання експорту курятини і, можливо, яловичини

Так, по курятині зрозуміло. Будемо чекати на нові рекорди. По яловичині зростання є можливим, але монополія одного великого покупця там ще не подолана. Це, в першу чергу, великий ризик. Тим не менш, ми бачимо роботу експортерів по відкриттю ринків далекого зарубіжжя і сподіваємось, що цей процес продовжиться й принесе результати.

6.      Імовірне зростання світових цін на м’ясо

Цінові прогнози – справа ненадійна й невдячна, але ті, хто наважуються робити прогнози світового ринку м’яса, очікують на зростання цін. Хоча вони й попереджають про наявність факторів непередбачуваності: торгові війни, АЧС в Китаї та Європі, Брекзіт та інші.

Мусимо також попередити про наявність таких самих прогнозів щодо зростання світових цін на корми. Отже бажаний зліт прибутковості всіх ланок м’ясного бізнесу поки що відкладається, тож, тримаймось!

Meat-Inform

Теги

Андрій Панкратов

Аналітик агропродовольчих ринків, міжнародний консультант інвестиційного центру FAO, менеджер з маркетингу й стратегії, автор сайту Meat-Inform.com 

4 коментарів

  1. Процитовано в: Споживання м'яса на внутрішньому ринку зменшується • Meat-Inform
  2. Процитовано в: Продуктивність виробників яловичини та свинини зростає • Meat-Inform
  3. Процитовано в: За рік імпорт м’яса в Україну зріс на 30% • Meat-Inform
  4. Процитовано в: Українські експортери ВРХ виходять на нові ринки • Meat-Inform

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може бути цікаво

Back to top button