
Міфи м’ясного ринку: АЧС є головною причиною скорочення поголів’я свиней
Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення й укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України. Сьогодні розберемо один з них, пов’язаний з гарячою темою африканської чуми свиней (АЧС).
Отже, чому твердження про те, що АЧС є головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є міфом?
Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив «фактору АЧС» не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі.
Дивиться, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней – менше 2% середньорічного поголів’я. В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (це дані з балансу руху поголів’я, який публікував донедавна Держстат). Більше того, протягом кожного року внаслідок тільки сезонності, поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів! Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн. голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості.
Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореному збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, який ми називаємо «психологічний забій»), але це явище не було і не є всеохоплюючим. Крім того, воно розтягнуто у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники, для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий «психологічний забій» дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС.
Насправді ж АЧС, було не єдиною причиною забою навіть в цих випадках. Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник – низька прибутковість вирощування свиней. Ось така банальність. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом – девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо.
Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво.
Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС.
100000 тисяч голів необхідно утилізувати на свинофермі де виявлено АЧС, це незначний процент? А тьфу на вас.
Це Ви, напевно, під враженням від новини про Галичину-Захід. Так, то – велика біда, можна зрозуміти… Але статтю Ви, все ж таки, схоже, не читали.
Василия можно понять эмоции. Андрей Панкратов , какова ваша роль отношение к статье и описанному эпизоду? С уважением Асеев Федор, жду ответа!