Міфи м’ясного ринку: курятина дорожчає безпідставно в результаті змови
Знову пишу про міфи м’ясного ринку і на цей раз будемо розбирати ідею про те, що виробники курятини нібито безпідставно завищують ціни на свою продукцію. «Безпідставність» зміни цін в умовах ринку – це й є головний міф, оскільки ціни встановлюються в результаті обопільної згоди продавця і покупця. Ціни можуть короткочасно коливатися під впливом психологічної накрутки чи спроб маніпуляції настроями в умовах відсутності незаангажованої ринкової інформації, але в кінцевому результаті вони (ціни) завжди повертаються до рівнів, обґрунтованих балансом попиту і пропозиції. Я розумію, що повторюю книжкові істини, але вважаю це важливим, оскільки з’явились повідомлення, що в питання цін на курятину вже втрутився антимонопольний комітет України і знову стали з’являтися думки про повернення державного регулювання цін.
Я також розумію, що цією статтею можу викликати підозру в якихось симпатіях до наших птахівників, тому приводжу всю інформацію як є і вказую джерела, щоб ви самі мали змогу все перевірити і зробити власні висновки.
Отже, дивимось на факти. Перший: ціни на курятину дійсно суттєво зросли за останні три місяці, але якщо подивитись на скільки подорожчали інші види м’яса та ще й в більшому часовому проміжку, то виявиться, що курятина зовсім не є лідером подорожчання. Просто вона довго до цього йшла. Згідно з моніторингом споживчого ринку Держстату України (дані є на сайті ukrstat.gov.ua в розділі «Ціни»), курятина (тушка) подорожчала в середньому з початку року на 11,90 грн, тоді як яловичина – на 21,30 грн, а свинина – на 28,70 грн. Якщо взяти відсоткове зростання, то через меншу базу курятина подорожчала більше ніж яловичина, але набагато менше ніж свинина. Тож може хтось додумається адміністративно відрегулювати ще й ціни на свинину, щоб остаточно добити вже те свинарство?
Другий факт: ціни на курятину в Україні зросли більше ніж на світовому ринку. З початку поточного року доларовий еквівалент ціни на тушку в українському роздробі збільшився на 31%, а індекс FAO світових цін на м’ясо птиці (http://www.fao.org/fileadmin/templates/est/COMM_MARKETS_MONITORING/Meat/Documents/2016_MeatPriceIndices_totalseries.xls) – на 10%. Тут прихильники держрегулювання мали б радісно вигукнути: «Ось вона зрада і є!», але я знов мушу нагадати ринкову аксіому про те, що товар йде туди, де вищі ціни і, в результаті, ситуація швидко вирівнюється. Україна є не тільки експортером курятини, а ще й її імпортером, отже, якщо в нас відбувається якійсь перекіс цін на внутрішньому ринку, є закордонні партнери які завжди готові допомогти. І заробити собі грошей, звичайно. Тоді зростання цін на українському ринку в черні-серпні мало б відобразитись в зменшенні нашого експорту і збільшенні імпорту? Саме так! (далі є відповідна діаграма). Тож, без курятини ми точно не залишимось.
Ну і третій факт – прибутковість виробництва курятини зараз не перевищує середню за останні роки (до речі, не дуже благополучні в цьому плані).
В рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України ми розраховуємо індекс цін кормового міксу на базі основних кормових зернових і олійних шротів і потім зіставляємо його з цінами на м’ясо. Враховуючи те, що корми є головним елементом собівартості (їх частка доходить до 60-70%), то відношення ціни реалізації м’яса до ціни кормів являє собою показник маржинальності виробництва. Ми називаємо його індекс прибутковості. Так ось, у порівнянні з найгіршим 2016 роком цей індекс, розрахований для курятини, збільшився за перші вісім місяців цього року на 9%. У порівнянні з 2014 роком він був на 11% нижчим, а у порівнянні з середнім за 2014-2016 роки цьогорічна прибутковість виявилася на 1% нижчою. Тобто, якщо покращення прибутковості і відбувалося в останні три місяці, то загальна картина з початку року не така вже й весела і не дозволяє говорити про якісь надприбутки виробників курятини за рахунок українських споживачів.
До речі, споживачі, сподіваюсь, приємно здивували виробників м’яса, демонструючи попит незважаючи на найстрімкіше за останні роки зростання цін. Якщо б це було не так, ціни самі летіли б вниз. Без будь-якого регулювання.
