Аналітика м'ясного ринку

Як розуміти статистику виробництва м’яса

Державна статистична служба України пропонує декілька звітів для оцінки виробництва м’яса, які широко цитуються в галузевих медіа, причому, зазвичай, окремо. У той же час, «зустрічне» зіставлення статистичних даних з різних етапів створення доданої вартості може суттєво доповнити картину розуміння стану справ у вітчизняному тваринництві.

Так, у щорічному збірнику «Тваринництво України» наводяться такі дані по реалізації на забій у 2015 році (тис. тонн живої ваги):

Новини партнерів
Сільськогосподарські підприємства Господарства населення Всього
Велика рогата худоба 158,3 493,6 651,9
Свині 550,1 498,1 1 048,2
Птиця 1 264,2 236,9 1 501,1

Необхідно зауважити, що показник реалізації на забій містить оцінки внутрішньогосподарського забою як у сільськогосподарських підприємствах так і в господарствах населення. Він також балансується в моделі руху поголів’я разом з оцінками наявності тварин, приплоду, вибуття, тобто додатково перевіряється і дооцінюється. Таким чином цей показник можна вважати найбільш повним і достовірним індикатором виробництва м’яса, який необхідно тільки перевести з живої ваги в забійну, тобто, у вагу м’яса.

З іншого боку, ми маємо статистику «Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства» (тис. тонн живої ваги):

Куплено в сільськогосподарських підприємств Куплено в господарств населення Власна переробка Всього**
Велика рогата худоба 103,4 18,7 1,7 123,8
Свині 229,6 0,1 96,3 326,0
Птиця 43,4 1 159,9 1 203,3

Як бачимо, дані дуже відрізняються від попередніх. Як це розуміти? Справа в тому, що ця статистика будується на базі звітності самих переробних підприємств зі всіма її особливостями. Так, сюди не входить внутрішньогосподарський забій. Також залишається в тіні й частина переробки. Особливо це стосується дрібних забійників, які інколи занижують цифри у своїх звітах. Деякі забійні підприємства взагалі не потрапляють до статистики. Це ні для кого не є секретом, але нам цікаво подивитись саме на масштаби таких явищ.

Отже якщо порівняти дані по реалізації на забій і надходженню на переробні підприємства, то виходить наступна структура виробництва м’яса:

Як можна побачити, більше 80% ВРХ забиваються безпосередньо в господарствах, або на бійнях, які не подають відповідну звітність до статистичних органів. Це той сегмент ринку, який є важко контрольованим з точки зору якості і призначений у першу чергу для внутрішнього споживання. По свинині цей показник дещо нижче – близько 70%, по птиці – взагалі біля 20%.

Також цікаво простежити долю власної переробки, тобто коли переробне підприємство не закуповує тварин або птицю, а отримує його зі своїх ферм. У сегменті ВРХ таких вертикально інтегрованих виробників практично немає.

У виробництві свинини доля власної переробки вже помітна і складає біля 10%, але це не весь обсяг, який виробляється інтегрованими виробниками. За нашими розрахунками, частка підприємств, які мають свої ферми і переробні потужності перевищує 30%, отже не все проходить як власна переробка в їх статистичних звітах.

Частка власної переробки птиці, згідно з даними статистики, складає близько 80% і це приблизно дорівнює частці промислового виробництва птиці. Отже майже всі птахоферми в нас мають власні переробні потужності.

Розкажіть про це друзям:

Андрій Панкратов

Аналітик агропродовольчих ринків, міжнародний консультант інвестиційного центру FAO, менеджер з маркетингу і стратегії, автор сайту Meat-Inform.com 

Коментувати

Або увійдіть за допомогою email. Ваша email адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може бути цікаво

Back to top button