Ринок м’яса України – підсумки першого півріччя 2017 року

Виробництво

Виробництво яловичини в першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року – зі 104 до 106 тис. тонн. Зростання цін на молоко, а також, безпосередньо, на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів і Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві такої тенденції поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.

Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах – спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року? Нажаль оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в подробицях, але в більш детальній річній статистиці впадає в очі збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, щонайменше 95% поголів’я ВРХ в країні – молочні породи).

Нажаль, це не довготривалий потенціал, оскільки традиційно в нас телят тримають не довго, а стрімке зростання цін на м’ясо в цьому році тільки пришвидшило витрату цього потенціалу. Отже можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі якби не ще один чинник – загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на імовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій, так званого, «психологічного забою» і цей фактор, ще не відпрацював на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Виробництво свинини за півріччя зменшилося всього на 1% – з 344 до 341 тис. тонн. Ми очікували більшого спаду і відповідного збереження виробничого потенціалу в сільськогосподарських підприємствах на майбутнє, але доводиться констатувати, що активна реалізація свиней на забій продовжується одночасно зі стрімким скороченням поголів’я. Так, станом на 1 липня 2017 року, поголів’я свиней в сільськогосподарських підприємствах було на 10% меншим ніж торік, а в цілому, разом з господарствами населення – на 8% меншим. Відставання від минулого року збільшується, так, ще 1 січня різниця була на рівні 4% по сільгосппідприємствах і 6% – в цілому. Тобто саме підприємства забезпечують активну реалізацію на забій за рахунок зменшення поголів’я. Надії на швидке відновлення перекреслюються фактом меншого на 28% поголів’я свиноматок в сільгосппідприємствах станом на початок року. Пояснити таке самогубство професійного свинарства не можна тільки «психологічним забоєм» через АЧС на тлі сприятливих поточних цін на м’ясо. Тут щось схоже на втрату підприємців віри у цей бізнес. І це доволі дивно, оскільки виробникам трудно жалітися на відсутність попиту на живець, ціни на який зросли з початку року в 1,5 рази! Сподіваємось, що дійсно професійні виробники, які дбають про біобезпеку і не панікують перед АЧС, дивляться в майбутнє з більшим оптимізмом і отримають заслужені ринкові бонуси в цій ситуації.

Виробництво курятини в першому півріччі, як і очікувалося, залишилося приблизно на рівні відповідного показника минулого року – 590 тис. тонн проти 587 тис. тонн. Незмінним було також виробництво субпродуктів і жиру (на рівні 76 тис. тонн і 31 тис. тонн відповідно). В результаті маємо загальну кількість виробленого за півріччя м’яса – 1 млн. 164 тис. тонн. Рік тому було стільки ж в межах похибки.
Ми також очікуємо що загальне виробництво м’яса залишиться на рівні минулого року і в другому півріччі. Імовірний спад по свинині буде компенсований зростанням виготовлення курятини.

Експорт

Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені в еквівалент забійної ваги

Експорт м’яса в цьому році на відміну від виробництва прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.

Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто маємо збільшення майже в 2 рази! Але якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Тобто зрозуміло чиї вуха стирчать за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію. Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом за півріччя частка експорту яловичини в не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від того, як піде внутрішнє виробництво, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Експорт свинини, як і очікувалося, збільшився, причому більше ніж в 2 рази! Однак, така пафосна декларація успіхів – це не більше ніж математичний трюк, оскільки мова йде про незначні обсяги – всього 3,8 тис. тонн за півріччя. У недалекому 2015 році у першому півріччі було експортовано 29 тис. тонн (в еквіваленті забійної ваги), хоча майже все тоді йшло в Росію. Зараз близько 75% експорту йде до Грузії, ще 15% – до країн СНД. Серед нових напрямків можна виділити Гонконг. Також українська статистика показала в цьому році поставку кількома партіями 40 тонн свинини в мусульманську Туреччину, хоча у турецькій статистиці цього імпорту не зареєстровано. Отже відкриття нових ринків йде, нажаль, дуже повільно.

Проте радують експортними досягненнями наші птахівники. Україна закріпилася на п’ятому місці серед світових експортерів м’яса птиці в 2016 році, а точніше, на четвертому, якщо вилучити Гонконг, який є перевалочною базою. І експорт продовжує прогресувати незважаючи на тимчасові труднощі з пташиним грипом і посилення конкуренції на світовому ринку. За перше півріччя 2017 року вивезено вже 149 тис. тонн м’яса птиці – на 39% більше ніж за відповідний період минулого року. Географія – найрізноманітніша. Серед лідерів-покупців – Єгипет, ЄС, Азербайджан. Квота на безмитний імпорт курятини з України в ЄС (цього року становить 16,8 тис. тонн) розподіляється Європейською Комісією через ліцензії по кварталах і зазвичай дуже швидко вибирається. Поза квотою сплачується мито у розмірі від 180 євро на тонну, а по найбільш поширених позиціях – 1024 євро за тонну, що вже доволі суттєво.

Сподіваємось на продовження активного експорту курятини в другому півріччі цього року і чекаємо на новий річний рекорд. Такими темпами попередній рекорд, встановлений у минулому році, може бути перекритий вже у вересні-жовтні.

Імпорт

Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені в еквівалент забійної ваги

Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни м’яса на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, в найменшому ступені стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.

Не набагато більшими є, поки що, обсяги імпорту свинини, але тут інша ситуація. Свинина – більш ходовий продукт, а потенціал його внутрішнього виробництва різко падає через скорочення поголів’я. За таких умов ціни в країні очікувано зростають. Згідно з моніторингом Держстату, середні роздрібні ціни свинини зросли з початку року на 35%, тоді як курятини – на 11% і, навіть, яловичини – на 21%. Курс долара США до гривні в цьому році знизився на 1%, отже у доларах ціна свинини зросла ще більше – на 36%. Світові і європейські ціни теж зростали під впливом активного попиту з боку Китаю та інших країн Східної Азії і це рятувало українських виробників від імпорту свинини, але з квітня ціни в Європі збільшувались вже помітно повільніше, а в кінці червня був зареєстрований їх невеличкий відкат. Загалом, з початку року свинина в ЄС подорожчала у середньому на 20%. Індекс FAO світових цін на свинину за той же період піднявся на 14%. Таким чином, українські і світові ціни продовжують зближуватись, а значить, загроза імпорту не тільки не минає, але й стає все більш реальною.

Імпорт м’яса птиці в цьому році, який склав станом на кінець червня 48 тис. тонн, перевищив показник першого півріччя минулого року на 44%. Дві третини цього обсягу – це поставки замороженої курятини механічного обвалювання з Польщі. Ціна такого імпорту складає менше 40 центів за кг, або 11,50 грн. вже з ПДВ. Квота на безмитний імпорт в Україну м’яса птиці становить цього року 8 400 тонн, але вона вже повністю вибрана. Це, однак, не зупиняє потік імпорту, оскільки при такій ціні можна сплачувати і мито у розмірі 10%. Очевидно, що такий імпорт буде продовжуватись, більш того, ми очікуємо його збільшення в другому півріччі.

Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі просіло, згідно балансу, на 2%, як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше – на 16% – зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожили люди свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо. Ми бачимо, що це відбувається, частка курятини у споживанні зростає.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це означатиме, навіть, невеличке збільшення споживання.