Аналітика м'ясного ринку

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

Поки всі впевнені, що Україна продовжує зміцнювати свої позиції експортера м’яса на світовій арені, фактичні дані за чотири місяці поточного року показують зворотнє – зростає імпорт, а зовнішньоторгове сальдо погіршується. Ні, завдяки досягненням виробників курятини наша країна продовжує залишатись нетто-експортером м’яса, але ситуація, яка склалась, заслуговує більш ретельного розгляду.

Історія

Україна перетворилася на нетто-експортера м’яса, тобто почала більше експортувати ніж імпортувати, не так вже й давно – тільки у 2014 році. До цього з початку 2000х років країна імпортувала значні обсяги курятини й ще більше свинини. Перше радо постачали нам Сполучені Штати, Німеччина, Угорщина та інші країни Євросоюзу, друге ми закуповували переважно в Бразилії та Німеччині.

Експортувалася ж до 2014 року і курятина, і свинина, і яловичина, але в значно менших обсягах, ніж був тоді імпорт, в результаті чого країна довгі роки залишалася нетто-імпортером м’яса. Основними покупцями м’яса з України були Росія і Казахстан.

Почалось все змінюватись у 2013 році. Тоді вперше обсяги експорту курятини перевищили рівень 100 тис. тонн. Основними напрямками в тому році були Росія та інші країни СНД, але стрімко почали зростати поставки в Ірак, а також деякі інші країни арабського світу. Другим видом м’яса в структурі експорту тоді була яловичина, але там не відбувалося значних змін – Росія вже багато років забирала по 10-20 тис. тонн української яловичини щороку і це й був майже весь наш експорт.

І хоча перевищення експорту над імпортом по м’ясу птиці відбулося ще у 2013 році, сукупний зовнішньоторговий баланс імпорту-експорту всього м’яса в тоннажі тоді залишався від’ємним завдяки значним закупівлям свинини.

Злам в історії української зовнішньої торгівлі м’ясом стався у 2014 році. Економічна криза спричинена кризою політичною, а потім ще й війною призвела до того що імпорт свинини впав майже до нуля – стало надто дорого. Зменшився також і імпорт курятини, ще однією причиною чому стало фактичне зменшення населення країни відразу на 4% за рахунок Криму (особисто я продовжую вважати Крим українським, але при визначенні балансу попиту і пропозиції продуктів харчування країни доводиться констатувати, що населення Криму все ж таки тимчасово випало з українського балансу). До торгової блокади 2015 року в Крим продовжувало йти м’ясо з материкової частини України але ці обсяги так само вже важко вважати внутрішнім переміщенням.

Примітно, що й без врахування поставок в Крим у 2014-2015 роках основним покупцем українського м’яса залишалася Росія (туди продовжували йти переважно яловичина й свинина).

Отже, імпорт свинини у 2014 році різко впав, експорт курятини продовжував стрімко зростати й вперше з 2004 року Україна стала нетто-експортером м’яса. У такому статусі країна залишається й понині але в поточному році стали помітні деякі цікаві тенденції…

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

Сьогодення

Експорт

Після 2014 року експорт продуктів м’ясної групи з України постійно зростав. Відбувалося це в значній мірі за рахунок м’яса птиці, частка якої в експорті доходила до 80%. У 2017 році було експортовано більше 270 тис. тонн курятини – майже на 100 тис. тонн більше ніж в 2014 році.

Українська курятина розходиться зараз по всьому світу. Серед основних покупців – країни Близького Сходу і Північної Африки, Європейського Союзу, СНД, Південно-Східної Азії. Також приємно відзначити відкриття дуже ємного й швидкозростаючого ринку Підсахарської Африки.

Другим актуальним на сьогоднішній день видом м’яса для експорту є яловичина. Її експорт зріс з 2014 року майже у 2 рази й склав у 2017 році 54 тис. тонн у перерахунку на вагу туші.

Про географічну диверсифікацію, на жаль, говорити тут не доводиться, оскільки до 2016 року майже весь наш експорт яловичини йшов до Росії, а потім він переключився на Білорусь, яка, при цьому, сама була й є експортером яловичини. Виглядає це доволі дивно, особливо якщо врахувати те, що весь імпорт яловичини до Білорусі, який є зараз, – це саме поставки з України, а експорт яловичини з Білорусі до Росії, який був завжди, підозріло підскочив в тому ж 2016 році й приблизно на той же обсяг. Що це таке, напевно, зрозуміло всім, особливо після історій з «білоруськими креветками».

Іншими великими покупцями української яловичини є зараз Казахстан і Азербайджан, а загалом до СНД йде близько 80% нашого експорту цього м’яса. В той же час, в останні роки географія зовнішніх продажів яловичини, все ж таки, помітно розширилася за рахунок Іраку, В’єтнаму, Єгипту, Гонконгу та інших країн далекого зарубіжжя.

Експорт свинини, який сягнув рекордної позначки 47 тис. тонн (у вазі туші й з урахуванням поставок до  Криму) у 2015 році, потім різко впав і зараз його перспективи залишаються доволі туманними. Справа в тому, що незріла свинарська галузь України, несподівано ставши експортером, не поспішала шукати нові ринки й зробила ставку на відомого багато років партнера – Росію. В тому самому 2015 році туди пішло 98% всього експорту свинини. Потім цей партнер увів ембарго на імпорт українського м’яса і наш ринок залишився з перезрілим поголів’ям, яке не вигідно було забивати в умовах падіння внутрішнього попиту й низьких цін. «Контрольним пострілом» стала африканська чума свиней (АЧС), яка змушувала фермерів погоджуватись на будь яку ціну за своїх свинок аби не ризикувати втратити все…

Всього з 2014 року поголів’я свиней в Україні скоротилося на 20% хоча до цього воно збільшувалось протягом декількох років. Внутрішні ціни почали зростати й сягнули такого рівня, що став вигідним навіть імпорт з ЄС. Додатково ще й статус країни з АЧС значно звузив коло потенційних покупців. У результаті, у 2017 році було експортовано всього 6 тис. тонн свинини (у перерахунку на вагу туші), хоча варто відзначити, що серед імпортерів були такі країни далекого зарубіжжя як Гонконг, Ангола, Туреччина, ОАЕ, В’єтнам.

Крім цього, Україна в останні роки експортує по кілька тисяч тонн субпродуктів і щороку ці обсяги потроху збільшуються. У 2017 році було експортовано майже 9 тис. тонн субпродуктів, переважно свинячих. Основними покупцями були Гонконг і В’єтнам.

Загалом у 2017 році експорт продуктів м’ясної групи склав 342 тис. тонн, що було на 15% більше в порівнянні з попереднім роком.

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

В поточному році тенденція збільшення експорту мала б продовжитись. Експортери провели велику роботу по відкриттю нових ринків. Держпродспоживслужба також рапортувала про узгодження доступу українського м’яса на нові для нас ринки декількох країн. Зі всіх видів м’яса гарні шанси на зростання експорту мали курятина і яловичина.

Але що ми бачимо по факту?

Статистика зовнішньої торгівлі за 4 місяці поточного року дає нам поки що не дуже оптимістичні результати:

  • експорт м’яса птиці збільшився всього на 3% у порівнянні з відповідним періодом минулого року – з 96 до 99 тис. тонн;
  • експорт яловичини впав на 14% – з 17 до 14 тис.тонн (у перерахунку на вагу туші);
  • експорт свинини, субпродуктів був взагалі незначний – 1 і 2 тис. тонн відповідно.

Отже, попри збільшення експорту по основній нашій позиції – курятині – загальний експорт за чотири місяці року навіть відстає від відповідного минулорічного показника на 3% або приблизно на 3 тис. тонн і становить 116 тис.тонн.

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

Імпорт

З 2014 року, як вже було сказано, Україна є нетто-експортером м’яса, але імпорт також був присутній всі ці роки. Основні імпортні позиції – це м’ясо птиці, свинина в деякі роки, субпродукти та сало. Переважали в імпорті дешеві види мяса й супутні продукти, які йшли в м’ясопереробку для здешевлення сировини. Так, імпортна ціна і м’яса птиці, і свинини була меншою за ціну відповідного м’яса, яке Україна експортувала.

Імпорт м’яса птиці був на низькому рівні у 2014 і 2015 роках, але швидко зростав у 2016 і 2017 роках паралельно зі зростанням експорту. У 2017 році імпорт сягнув 120 тис. тонн, тоді як експорт був понад 270 тис. тонн. Тобто Україна все ж таки з повним правом може вважатися експортером м’яса птиці, але ми знаємо, що й імпорт є достатньо великим.

Імпортується переважно заморожена недорога курятина механічного обвалювання. Коштує таке м’ясо близько 40 центів за кг (без ПДВ) при тому, що середня ціна курятини, яку Україна експортує, в середньому зараз на 1 долар більше.

Йде імпорт м’яса птиці в останні роки виключно з країн Євросоюзу – Польщі, Німеччини, Угорщини та інших. На імпорт в Україну з ЄС діють квоти на безмитний ввіз в обсязі 8-10 тис. тонн на рік (подібні квоти діють й на експорт з України в ЄС, але вони в 2 рази вищі), проте їх на довго не вистачає. Фактично безмитний імпорт йде тільки один місяць. Після цього, сплачується ще ввізне мито в розмірі 5-10%, але при таких низьких цінах це не є суттєвим.

Імпорт свинини був на спаді починаючи з 14 року в сягнув найнижчого рівня в 2016 році – 4 тис. тонн у перерахунку на вагу туші. Після цього, однак,на внутрішньому ринку вже почав відчуватися недостатній ресурс пропозиції через низьке поголів’я, ціни пішли вгору і відкрили дорогу для імпорту. В 2017 році імпорт підскочив у 2 рази і продовжує зростати далі.

Свинина, яка йде в Україну, це здебільшого дешеві обрізи, які в нас називають тримінг. Середня імпортна ціна становить близько 1,5 долари за кг, тоді як у нашому експорті свинина приблизно на 1 долар дорожча. Основні постачальники – країни ЄС: Німеччина, Нідерланди, Польща, Данія та інші. Після кількарічної перерви поновилися також поставки з Канади.

Імпорт субпродуктів у 2016 і 2017 роках був приблизно однаковий – 24 тис. тонн, що трохи менше ніж в попередні роки. Отже, якихось тенденцій тут не видно. Купуємо субпродукти ми переважно в країнах Європейського Союзу.

Імпорт сала коливається в останні роки, але традиційно залишається однією з найбільших імпортних позицій, яка поступається тільки м’ясу птиці. У 2014 році Україна взагалі імпортувала сала більше, ніж будь чого іншого з м’ясної групи.

Якщо аналізувати тенденції імпорту сала, то можна побачити,що він збільшується в періоди, коли український споживач не готовий купувати ковбасу, зроблену з м’яса. Так було у 2014 році, коли різко впала купівельна спроможність українців і так є зараз, коли ціни на м’ясо дуже сильно підскочили. Середня ціна сала в імпорті в останні роки складала близько 0,6 доларів за кг, тобто в 2-3 рази менше ніж коштувала свинина.

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

У 2018 році імпорт практично по всіх позиціях прискорився. За результатами перших чотирьох місяців поточного року:

  • імпорт м’яса птиці збільшився на 28% у порівнянні з відповідним періодом минулого року – з 32 до 41 тис тонн;
  • імпорт свинини зріс майже в 5 разів – з 1 до близько 5 тис. тонн;
  • імпорт субпродуктів збільшився на 44% – з 7 до 11 тис. тонн;
  • імпорт сала збільшився на 56% – з 11 до 17 тис.тонн.

Загальний імпорт по всій м’ясній групі зріс, таким чином, на 43% або 22 тис. тонн до 74 тис. тонн і перевищив всі очікування.

Чи не перетвориться Україна в імпортера м’яса?

Що ж далі?

Отже поки що Україна залишається нетто-експортером м’яса, але що буде далі?

Статистика внутрішнього виробництва м’яса за січень-квітень, тим часом, показує зменшення обсягів всього на 12 тис. тонн.

То для чого ж знадобилося збільшення імпорту аж на 22 тис. тонн, та ще й при скороченні експорту?

Очевидно, що або зросло внутрішнє споживання, або зайві обсяги «зависли» десь по всьому ланцюгу від виробника чи імпортера до кінцевого споживача. На жаль, на правду більш схоже друге, оскільки офіційні дані показують, що принаймні на кінець березня тільки на переробних підприємствах було накопичено на 10 тис. тонн м’яса більше ніж рік тому. На незвично поганий попит в цьому році скаржаться також і продавці м’яса.

Той факт, що споживання м’яса не зростає при зростанні доходів є ненормальною ситуацією і може бути пояснений високими цінами, які споживач відмовляється приймати. Дійсно, таке, зазвичай, буває коли ціни швидко піднімаються й на звикання споживачам потрібно декілька місяців. Але цього разу період звикання дещо розтягнувся адже фаза стрімкого зростання цін почалася ще рік тому.

Тобто, маємо ситуацію, коли високі ціни стимулюють імпорт, який, насправді, й не потрібен, оскільки ні споживання, ні експорт не зростають. Очевидно, що ринок перебуває в стані дисбалансу і зниження внутрішніх цін виглядає найбільш імовірним рішенням цього ринкового рівняння. Можна було б сподіватися ще на зростання світових цін на м’ясо, однак, цього не відбувається і передумов для суттєвої корекції тут поки що видно.

Таким чином, можна очікувати, що в разі зниження внутрішніх цін, експорт м’яса з України, все ж таки, набере обертів. Імпорт, відповідно, пригальмується й Україна продовжить покращувати своє сальдо м’ясної зовнішньої торгівлі.

Meat-Inform

Теги

Андрій Панкратов

Аналітик агропродовольчих ринків, міжнародний консультант інвестиційного центру FAO, менеджер з маркетингу й стратегії, автор сайту Meat-Inform.com 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може бути цікаво

Back to top button